.
Тоня довго не надсилала фото, тому про ту імпрезу напишу тільки тепер.
1. Відео Follow The Map (шикарне відео, до речі)
2. Tamaki Kunishi
3. Mono + dvd "The Sky Remains The Same As Ever" + альбом "Hymn To The Immortal Wind"
Музику треба не тільки скачувати, але музикантів підтримувати теж не завадить. Тому парочка дисків обійшлись мені дорожче, аніж квиток на концерт (35 злотих) і залізничний квиток у Познань(48 злотих). :)
Перед концертом:Японці Mono виступали у
Познані (див. фото) разом із гуртом Jeniferever у приміщенні студії 3 в торговому центрі Stary Browar, величезними розмірами якого ми були вражені. Приємно вразив також концертний майданчик у формі амфітеатру - ідеальне місце для таких подій.
На концерт ми прийшли трохи завчасно: все-таки не місцеві, боялись заблукати і запізнитись :) У мене було чотири квитки, а нас було тільки двоє (помилково замовив два квитки по два рази, а наші польські знайомі не захотіли піти на концерт). Тож із цими 4-ма квитками стою я перший перед дверима, роздивляюсь собі людей довкола і бачу плакат із написом на зразок "купимо 2 квитки за 200 злотих". Ну, думаю... поки встиг щось подумати, хтось почав гукати "АЖ, АЖ". Ігор каже: "тебе кличуть". Я: "Нє! Звідки? Хто?.. (у нас нема польської версії)" Підходжу до тих людей з плакатом і щиросердечно не пригадую, хто вони такі - зазвичай в таких ситуаціях брешу, кажу, що знаю-пізнаю, але в тому випадку в голову нічого подібного й близько не прийшло.
Як виявилось, то були Тоня і Юра (Ми більше року тому з ембілайтом робили інтерв'ю - приємні люди). Коли вони приїхали, квитків уже не було. І я став їхнім щасливим випадком. Із ними чекали ще двоє поляків, але охорона їх не впустила ні за які хабарі й молитви. Нема квитка - гуляй.
Отже, близько тисячі людей посідали собі в тому амфітеатрі, а кому не вистачило місця - під сценою. І з затримкою в 15хв почалось.
Концерт:Пригадайте собі найкращий звук, який ви чули на українських концертах. Згадали? Лажає десь, як завше. Так от, приблизно таким був звук, коли почали Jeniferever. Проте вже через кілька треків все стало дуже добре. І шведські хлопці самі відіграли дуже емоційно, чуттєво, з настроєм. Здалось, надто мало - хоча грали близько години.
Перерва тривала десь 20хв, після чого так дуже "технічно" і "вилизано" почали Mono: Ясунорі Такада легенько постукував у гонг, поки мелодія-інтро розвивалась, а коли вона досягла відповідного моменту - він у нього з усієї дурі вдарив. Здається, це був єдиний раз, коли японці використовували свій великий гонг, який з собою привезли. Входити у музику Mono мені було трохи важче, ніж приміром в музику Jeniferever, але й насолоду та музика приносила набагато більшу. На сцені: гітаристи Йода і Така (
Takaakira Goto) сиділи на високих стільцях, а Тамакі - десь так, як на фото вище. Під кінець виступу емоційно розігрітий Така добре відірвався на своїй гітарі, не тільки перебираючи струни, але й ногою, поки Йода крутив примочки..
Після концерту японці довго не виходили забирати свої інструменти, проте ми їх дочекалися. Як і всі японці, Mono були дуже скромні й чемно дякували, що ми прийшли на їхній концерт.
прокоментувати 
