частина 1: Варшава
Старе Місто - історична частина Варшави, яку поляки вміло використовують для приваблення інозених туристів: будиночки пофарбовано, все чистенько і гладенько.
# 01
# 02
# 03
# 04
Ольга, Кася, незнайомка і Марта.
Три зразки польської архітектури:
# 05 Страрий костьол, збудований до війни
# 06 "Палац Культури" - радянська будівля
# 07 Нова висотка в районі "Центрум"
# 08
# 09 Міський транспорт
Вартість 1-го проїзду в трамваї, автобусі чи метро - 2 злотих. Дівчата нам порадили купляти добові проїздні - це 9 злотих (для студентів 4,5). Автобуси їздять у Варшаві цілодобово, а графік їхнього руху завжди можна подивитись в інтернеті.
# 10
Королівські Лазенки
З польської мови Lazienki перекладається як “ванна кімната, купальня”.
Королівські Лазенки - це класичний парк кінця XVIII століття, закладений у центрі столиці Польщі. Площа парку - 74 гектари старих дерев із численними водними резервуарами та будинками найвищого артистичного класу. Свій неповторний стиль парк завдячує естетичним уподобаннями останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського, котрий переніс сюди свою резиденцію.
У парку нам траплялись білки, фазани, лебеді й інші пернаті, в ставках багато риби.
Польська поліція стежить за цим звірством на гольф-карах. У парку заборонено сидіти на газонах, не кажучи вже про розпивання пива на лавочках :)
# 11
# 12
# 13
Вечір ми проводили в реггі-барі під назвою "Філософська їдальня".
# 14
# 15
# 16
Мешкали на вулиці Промика (з польської Промик - "Промінь"). Район схожий на київську Оболонь, тільки чистіший і більш затишніший: багато парків, ставки, мости і велосипедні доріжки.
# 17
# 18 В Емпіку
Університетська бібліотека
# 19
# 20
# 21
# 22
На даху затишний садочок із видом на Варшаву.
# 23 Свєнтокшиський міст
схожий на міні-копію Московського мосту
# 24
# 25 Вікно в бібліотеку
# 26 У книгарні видавництва Чарне (Czarne)
Видавництво „Чарне”, директором якого є Моніка Шнайдерман, а ідейним натхненником видатний сучасний польський письменник Анджей Стасюк, - це видавництво, яке видає чи не найбільше творів сучасної української літератури в Польщі. „Ми видаємо тільки те, що нам подобається, те, що ми самі хотіли б прочитати, тому це не таке вже й комерційне підприємство, але наразі нам вдається”, каже Анджей Стасюк. „Сказати, що в Польщі є зацікавлення українською літературою загалом, було би перебільшенням, але в Польщі зараз в цілому складна ситуація – люди не цікавляться літературою в принципі, - каже директор видавництва „Чарне” Моніка Шнайдерман. - Водночас є імена, які в Польщі добре відомі і добре приймаються – це перш за все Юрій Андрухович, а крім того також Тарас Прохасько, Наталка Сняданко, яку ми видали кілька місяців тому, отримала дуже гарні рецензії і дуже добре продається”.
# 27
# 28 Свєнтокшиський міст
# 29
Сирена - символ Варшави.
Легенда варшавської Сирени
Сирена або русалка — символ польської столиці. Один із пам’ятників їй розміщений на березі Вісли, а інший, менший за розміром, — на Ринковій площі Старого міста. До речі, монумент Сирені — головний пам’ятник Варшави. За легендою, до берегів Балтики припливли дві вродливі сестри-русалки. Одна з них вирішила податися в сторону Ґданська, де Вісла впадає в море. Там, де зараз знаходиться Старе місто, вона вийшла на берег. Їй так тут сподобалося, що вирішила залишитися. Рибалки, які мешкали поблизу, звернули увагу, що під час риболовлі хтось псує сітки й випускає рибу і вирішили піймати зловмисника. Але, коли почули спів Сирени, забули про свої наміри й полюбили дівчину-рибу, яка відтоді щовечора їм співала.
Одного дня побачив русалку багатий купець, який прогулювався берегом Вісли. Вирішив її зловити й ув’язнити, щоб потім показувати за гроші на ярмарках. Так і зробив. Скарги сирени почув син рибалки, який визволив її. Русалка із вдячності пообіцяла, що завжди, як тільки потрібна буде допомога, вона стане на їх захист. Й відтоді Сирена, озброєна мечем, обороняє місто і його мешканців. Вона ж прикрашає і герб Варшави.
# 30
# 31
Далі буде... |
